РІДНА МОВА – СЕРЦЯ МОГО ПОДИХ

 

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,

У барвінки зодягайся, моє щире слово.

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.

Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,

Як з колиски дорогої мовоньку кохали.

 

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно запроваджено у листопаді 1999 року тридцятою сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячної еволюції кожного етносу.

З нагоди свята в читальному залі дитячої бібліотеки-філії Публічної бібліотеки ім. Л. Новиченка працює розгорнута книжково-ілюстративна  виставка: «Рідна мова – серця мого подих». На виставці представлені книги, у яких висвітлюється історія народження та розвитку однієї з наймилозвучніших мов світу – української. Мета цієї виставки – поглибити знання про мову як основу духовності; виховати любов і повагу до української мови як мови державної та материнської; спонукати читачів до роздумів про долю рідного краю та його славних синів, про свою приналежність до українського роду.

НЕБЕСНА СОТНЯ: ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

 

День Героїв Небесної Сотні – пам’ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину.

Серед Небесної Сотні були як зовсім юні, так і вже сиві люди з усіх куточків України – від сходу до заходу, від півдня до півночі. Небесна Сотня об’єднала в собі народ усієї Соборної України.

З метою вшанування громадянської національної відваги та самовідданості в дитячій бібліотеці-філії організовано виставку-реквієм «Небесна Сотня: Герої не вмирають».

ТЮЛЬПАНОМ ЧОРНИМ ПАМ'ЯТЬ ПРОРОСТЕ

 

 Афганістан... Промовляючи це слово, болить душа, і крається серце, коли на пам’ять спадають ті страшні події. Це була страшна війна, на якій сини України виконували свій інтернаціональний обов'язок. 15 лютого минає 33 роки з дня виведення радянських військ з Афганістану. Ця війна назавжди залишиться болем у серці нашого народу.

   Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих наших земляків, воїнів-інтернаціоналістів, які не повернулися живими до батьківських осель.

Віддаючи данину пам’яті героям афганської війни працівники дитячої бібліотеки-філії  оформили книжкову виставку  «Тюльпаном чорним пам'ять проросте».

  Нехай вічний вогонь пам’яті не згасне над загиблими воїнами-інтернаціоналістами. Він попереджує, він закликає: не місце війнам в житті людей! Хай чорну війну навічно переможе світлий, чистий, ясний мир! Адже щоб мати майбутнє, треба пам’ятати та шанувати своє минуле, бо пам’ять єднає покоління.

ЗІЗНАЙСЯ БІБЛІОТЕЦІ В КОХАННІ

 

Незважаючи на те, що лютий — місяць холодний, а зазвичай ще й морозний, ми все одно його любимо за те, що святкуємо світле та чарівне свято всіх закоханих — день святого Валентина.

Його святкують майже в усіх країнах світу. А якщо і не святкують, то точно десь про нього чули. В нашій країні це свято відзначають не так давно, але воно стало вже досить популярним, і всі ми залюбки поринаємо в атмосферу його чарівності.

З нагоди цього свята в  дитячій бібліотеці-філії оформлено виставку-сюрприз «Зізнайся бібліотеці в коханні». Такої великої кількості закоханих, як у бібліотеці немає ніде. Ми знаємо, що вони живуть на сторінках книжок, які ми із задоволенням читаємо, дізнаючись про їх неймовірні історії кохання. Адже у всі віки письменники описували найсвятіше почуття, яке звеличувало людину і робило її найщасливішою.

ДАВАЙ ПОЛІКУЄМО КНИГУ

 

Я – лікар книжковий.

Я книги лікую,

Я хворі сторінки їм ремонтую.

Мої пацієнти – брудні і з дірками

Кому з вас погано – ходімо із нами!

Я дам вам сорочку з паперу і клею,

Щоб книги зцілити – в лікарні усе є!

Книжки – як люди: народжуються, живуть, старіють. Як і люди можуть хворіти. А захворівши, потребують лікування.

Для хворих книжок є спеціальні лікарні вони називаються – гурток "Книжкова лікарня", тут надають допомогу "потерпілим". Звідси старі зіпсовані книжки виходять такими приємними на вигляд, що їх відразу хочеться взяти до рук і почитати.

Клей, картон, ножиці – ось основні інструменти, за допомогою яких "лікують" книги.

Цього річ у Дитячій бібліотеці-філії продовжує працювати гурток «Книжкова лікарня», який зібрав наших читайликів допомогти хворим книжечкам на 1 засідання. Діти із задоволенням допомагали бібліотекарям загоювати рани книжкам. З цікавістю слухали розповіді працівників закладу про мешканців бібліотеки. А 15 книжок, які побороли свої хвороби повернулись на полиці.