ДРУЖБА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ПОСМІШКИ

 

Міжнародний день друзів – свято відоме у всьому світі і присвячене друзям, які завжди підтримають і не залишать у біді. Це свято створене для того, щоб нагадати людству про важливість друзів, навчити цінувати вірність і опору, яку нам надають ці люди.

Дружба – це дуже важливий зв'язок між людьми. Дружба завжди була великою цінністю у житті людини, адже відшукати по-справжньому вірного друга вважається удачею.

А от чи існує дружба з мамою, татом, бабусею, дідусем, братиком, сестричкою? Як дружать однолітки? Чи може бути вірним другом песик? Відповіді на ці питання можна знайти у книгах зібраних на виставці «Дружба починається з посмішки», яку організували працівники дитячої бібліотеки-філії.

ЄДИНА МЕТА: ХАЙ УКРАЇНА ПРОЦВІТА!

 

28 липня День Української Державності — нове свято нашої держави, мета якого — утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, и коріннями сягає часів заснування Києва.

День Української Державності запроваджений на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів. Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна. Саме на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Руси–України – 28 липня – встановлено День Української Державності. Святкуючи його, ми засвідчуємо також і повагу до Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, інших знаменних представників і представниць національної еліти і борців за державність та незалежність України.

Дитяча бібліотека-філія запрошує всіх бажаючих переглянути виставку панораму «Єдина мета: хай Україна процвітв!» та познайомитися з історією творення української державності.

«Єдина Україна»

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу,

Володарка земель і вод -

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір’я Лева

Нам світить на Чумацький Шлях.

Стражденна чаєчко-небого,

Єдині два твої крила.

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

Дмитро Чередниченко

ЛЕГЕНДИ КУПАЛЬСЬКИХ СВЯТ

 

Святкувати Івана Купала українці починають в ніч з шостого на сьоме липня. Раніше День Івана Купала збігався з днем літнього сонцестояння і випадав у ніч з 23 на 24 червня. 24 червня – Іванів день, День Івана Купала (Іван Хреститель). Після запровадження нового стилю літочислення дата пересунулася на 7 липня. Саме цього дня свято відзначають і в наш час.

Івана Купала – старовинне свято, яке має свою давню ще дохристиянську історію.

Свято розпочиналось у заздалегідь домовлених місцях, переважно біля водойм. Молодь виготовляла опудала Купала та Марени, богині темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб. Існувало повір’я, що Морена ковтає Сонце взимку, тому наші предки потім спалювали, або топили у воді опудало злої богині.

Дівчата плели вінки з польових квітів і перед заходом сонця збиралися на берегах річок. На святі часто можна було почути музик, що грали на народних інструментах: скрипці, цимбалах, сопілці.

Взявшись за руки, дівчата ходили навколо Купала й Марени та співали пісні. У цю ніч головною тематикою співів, звісно, було кохання. Одружені також, зазвичай, сходились на це видовище, але участь у співах не брали.

Обов’язково вночі на березі річки розкладали велике вогнище, через яке потім стрибали дівчата та хлопці поодинці або парами.

Через вогонь стрибали, зазвичай, молоді пари. Вважалося, що коли дівчина та хлопець, які кохають один одного, стрибають через вогнище і їхні руки залишаються з’єднаними, то вони все життя проживуть разом.

Після спалення опудала, дівчата йшли до води, щоб ворожити на вінках. Квіткові прикраси спускали на воду. Поки пливли вінки дівчата йшли понад річкою та співали пісні.

У цей час хлопці намагалися виловити вінки дівчат. Якщо хлопцю вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав чи на човні, це вважається доброю прикметою для подальшої спільної долі молодої пари.

Головною купальською рослиною вважається папороть. Вважається, що опівночі цвіт папороті з’являється тільки на кілька секунд і одразу ж зникає. У того, хто знайде чаклунську рослину, збудуться всі бажання, він буде щасливим, здоровим та багатим.

Запрошуємо всіх бажаючих переглянути в дитячій бібліотеці-філії етнографічну виставку «Легенди купальських свят». 

У ніч купальську, тиху

Запалимо вогонь,

Щоби біда і лихо

Стояли осторонь.

Добро, що є навколо,

Єднається в цей час,

Хай сила зла ніколи

Не опанує нас!

Бажаємо здоров я

І дітям і старим,

Щоб лиш добро збувалось

І вдача посміхалась.